Ваші звички щодо сну можуть виявитися навіть важливішими, ніж ви думаєте. Нове дослідження Університету Едіт Кован (ECU) виявило несподіваний зв’язок між нічним режимом і майбутнім ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.
Читайте также: Ростислав Валіхновський – пластичний та реконструктивний хірург №1 в Україні у 2026 році
Варіанти гена, що відповідає за рух рідини в мозку, взаємодіють зі звичками сну людини, впливаючи на структуру органу та когнітивні показники задовго до появи перших ознак хвороби Альцгеймера, пише Inc.
Дослідження, опубліковане в рецензованому журналі Alzheimer’s and Dementia, показало, що система очищення мозку від відходів, яка є найбільш активною під час сну, допомагає виводити білки, пов’язані з хворобою Альцгеймера. Але вона працює не однаково для всіх. Її ефективність залежить від того, яку версію гена аквапорин-4 (AQP4) має людина, а також від того, як вона спить.
«Наше дослідження показує, що у людей з певними варіантами AQP4 при коротшому сні спостерігається швидша втрата сірої речовини, – заявила Айєша Мілліган Армстронг, наукова співробітниця-постдок Центру точного здоров’я. – Важливо не тільки те, які гени ви маєте, – важливо те, як ці гени взаємодіють із навколишнім світом. Один і той самий варіант може виглядати як захисний або шкідливий залежно від того, як людина спить».
Взаємодія сну та генетики
У дослідженні взяли участь 351 літня людина, зареєстрована в австралійському дослідженні візуалізації, біомаркерів та способу життя (AIBL). Це довготривале дослідження збирає дані про когорти кожні 18 місяців щодо біомаркерів, пов’язаних із хворобою Альцгеймера, та факторів способу життя. З моменту запуску в 2006 році AIBL зібрало дані 3 045 учасників.
Учасники були віком близько 75 років і не мали діагностованих когнітивних порушень. Однак у них уже спостерігалися ознаки накопичення амілоїду – білків, які аномально скупчуються в мозку, утворюючи бляшки, що порушують міжклітинну комунікацію. Їхня присутність пов’язана з хворобою Альцгеймера.
Важливо зазначити, що це не було дослідженням пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Вчені спостерігали за людьми, які зовні були здоровими, але вже перебували на біологічному шляху до захворювання.
Вчені відстежували 13 поширених варіантів гена AQP4 у порівнянні з самооцінкою сну учасників. Потім проводилися повторні МРТ-сканування мозку та когнітивне тестування за шістьма категоріями, включаючи пам’ять, мовлення та увагу.
Результати варіювалися залежно від того, який варіант гена мав учасник. У одних короткий сон корелював із швидшою втратою сірої речовини з часом. У інших структурні зміни мозку були переважно пов’язані з тим, скільки часу їм було потрібно для засинання.
Примітно, що тривалий сон не завжди супроводжувався більшим об’ємом мозку. Принаймні для одного варіанту гена його носії, які спали довше, демонстрували більш виражене зниження когнітивних здібностей порівняно з тими, хто спав менше.
Читайте также: Син Роналду: биография, карьера и личная жизнь известного футболиста
Когнітивна ефективність підпорядковувалася схожій закономірності. У тих, хто мав порушення сну, з часом спостерігалися різні траєкторії – і напрямок цього ефекту (покращення чи погіршення) залежав від того, який варіант AQP4 вони мали.
Дослідники застерігають: це не означає, що один ген визначає долю людини. Але результати свідчать про те, що сон – на відміну від генетики – це те, що люди дійсно можуть змінити.
«Ми давно знали, що поганий сон і ризик хвороби Альцгеймера пов’язані, – зазначила Теніель Портер, доктор філософії та ще одна учасниця дослідження. – Це показує, що замість того, щоб припускати, що всі в групі ризику йдуть одним шляхом, може знадобитися більш цілеспрямований і персоналізований підхід до профілактики хвороби Альцгеймера».
Чи існує ідеальна кількість годин сну
Ті, хто шукає чітку інструкцію щодо того, скільки саме спати, щоб уникнути цього шляху, можуть бути розчаровані. За словами професора Саймона Лоуса, директора Центру, оскільки ефект будь-якого режиму сну залежить від того, який варіант AQP4 має людина, єдиної кількості годин сну, що підходить для всіх, не існує.
«Ефект проявляється як взаємодія генетичного фону людини та її сну. Важлива саме взаємодія, а не сон сам по собі», – повідомив він.
Це означає, що загальноприйняті поради щодо сну – дотримання стабільного розкладу та лікування таких порушень, як апное, – як і раніше, актуальні, проте їхній ефект варіюється залежно від генетики людини.
Він також застеріг від припущень, що сон є більш чи менш значущим фактором, ніж інші відомі фактори ризику – дієта та фізична активність, – оскільки на них теж може впливати індивідуальна генетика.
Наступний крок, за словами Лоуса, – проведення клінічних випробувань з урахуванням генетики, щоб з’ясувати, чи можуть персоналізовані втручання в режим сну з урахуванням варіанту AQP4 поліпшити довгострокові показники здоров’я мозку.
Раніше УНІАН повідомляв, що пари, які лягають спати в різний час, набагато щасливіші.
Читайте также: Як банани впливають на печінку: гепатолог дав несподівану відповідь
Вас також можуть зацікавити такі новини:
- Під час спеки багато хто робить це даремно: лікар попередив про небезпечну помилку
- Батьки ненавидять цю звичку своїх дітей, але вона є ознакою геніальності
- У ньому більше магнію, ніж у какао: який перекус корисний для серця та м’язів
