Українці щороку втрачають сотні тисяч життів через серцево-судинні хвороби, а профілактика в Україна досі існує лише на папері. Натомість державна програма «Скринінг 40+» із бюджетом 10 млрд грн дублює обстеження за направленнями сімейних лікарів і не відповідає на питання: що робити з пацієнтом після виявлення хвороби.
Читайте также: Як і коли правильно пити зелений чай, щоб не нашкодити здоров’ю: важливі поради
Про це 3 лютого 2026 року у блозі на Censor.net заявила заступниця голови партії ДІЯ Ольга Доленко.
За її словами, від серцево-судинних захворювань в Україні помирають понад 350–400 тисяч людей на рік. Авторка наголошує, що це страшна цифра, і війна лише поглибила кризу: через постійний стрес, відсутність нормального сну та психологічну напругу, які роблять серцево-судинну систему мішенню номер один.
Доленко, посилаючись на досвід ВООЗ та країн ЄС, стверджує, що за наявності працюючої системи раннього виявлення і контролю факторів ризику «значну частину цих смертей можна було б попередити». Вона також порівнює структуру смертності.
«В Україні серцево-судинні патології становлять близько 70% усіх смертей, тоді як у розвинених країнах – 25-30%. В інших країнах медицина запобігає хворобам, у нас – реагує, коли вже пізно і значно дорожче», – пише заступниця голови партії ДІЯ.
Окремий акцент у блозі зроблено на вартості лікування наслідків таких хвороб. За наведеними даними, лікування одного інсульту за тарифами НСЗУ обходиться державі від 15 тис. до 131 тис. грн лише за гострий період, не рахуючи витрат на реабілітацію та соціальні виплати. Натомість авторка нагадує тезу «профілактика у 100 разів дешевша за реанімацію» і додає: «кожне євро, вкладене у профілактику, заощаджує до 5 євро на майбутньому лікуванні».
Також Доленко стверджує, що доступ до базової діагностики для багатьох пацієнтів залишається складним або недосяжним – особливо у невеликих містах, селах і для ВПО. Як приклад вона описує історію переселенки, якій сімейний лікар призначив КТ, але черга становила 3-4 місяці, після чого жінка була змушена звернутися до приватної клініки та оплатити дороговартісне МРТ.
Описуючи міжнародні підходи, авторка згадує Японію (регулярні чекапи), США (фінансові стимули у value-based healthcare) та Німеччину (програма Check-up 35). На цьому тлі вона критикує ініціативу «Скринінг 40+» із бюджетом 10 млрд грн: за її словами, програма дублює обстеження, які й раніше «формально були доступні», а в умовах дефіциту лікарів і обладнання в районах кошти ризикують піти у приватні клініки у великих містах.
Читайте также: Що буде з організмом, якщо їсти квашену капусту щодня: пояснення дієтолога
«Програма скринінг 40+ не відповідає на питання, що робити з пацієнтом після виявлення хвороби, адже лікування у ці 10 млрд грн не закладені», – зазначає Доленко.
Серед рішень, які пропонує партії ДІЯ, вона називає жорсткі дедлайни на діагностику («не місяці, а дні») та механізм ваучерів.
«Якщо державна лікарня не може надати КТ/МРТ протягом тижня, то пацієнт отримує ваучер на обстеження в будь-якому іншому закладі за кошт НСЗУ», – заявила заступник голови партії ДІЯ.
Окремо йдеться про цифрові нагадування про огляди та оцінку лікаря за результатом, а не за кількістю декларацій.
«Час будувати систему, де людське життя важить більше за бюрократичні звіти», – підсумувала Ольга Доленко.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Коли стрес стає небезпечним: як швидко заспокоїтися, якщо сильно нервуєш
- У дієтологів запитали про найкорисніший хліб, всі вони відповіли однаково
- Аромат і вітаміни: коли додати лимон в чай, щоб не втратити всю користь для здоров’я
Читайте также: У якій їжі омега-3 більше, ніж у насінні льону: дієтологиня назвала 7 суперкорисних продуктів
